- замітати
- = замести
(мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), мести, підмітати, підмести, вимітати, вимести; обмітати, обмести (навколо чого-н.)
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
замітати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
замітати — а/ю, а/єш, недок., замести/, ету/, ете/ш, док. 1) перех. і без додатка. Мітлою, віником збирати де небудь, з якоїсь поверхні сміття. || тільки недок., чим. Рухаючись, торкатися поверхні землі, підлоги і т. ін. нижнім краєм занадто довгого одягу.… … Український тлумачний словник
замівши — дієприсл. Закінчивши замітати … Український тлумачний словник
замітання — я, с. Дія за знач. замітати 1), 2) … Український тлумачний словник
замітатися — а/юся, а/єшся, недок., замести/ся, ету/ся, ете/шся, док. 1) розм. Швидко вибігати звідки небудь, зникати. 2) тільки недок. Пас. до замітати 1), 2) … Український тлумачний словник
зьмітати — замітати … Лемківський Словничок
обмітати — а/ю, а/єш, недок., обмести/, ту/, те/ш, док., перех. 1) від чого і без додатка.Змітаючи, очищати поверхню чого небудь від пилу, снігу і т. ін. || Знімати з поверхні чого небудь (пил, сніг і т. ін.). 2) Замітати, підмітати навколо чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
підмітати — а/ю, а/єш, недок., підмести/, ету/, ете/ш, док., перех. 1) Замітаючи, робити чистим (підлогу, вулицю і т. ін.). || Мітлою згортати, збирати що небудь, очищати від чогось. 2) перев. док., перен., розм. Забрати все до останку … Український тлумачний словник
замести — див. замітати … Український тлумачний словник
слід — I у, ч. 1) Відбиток ноги чи лапи на якій небудь поверхні. || Заглибини, смуги і т. ін., що залишаються на якійсь поверхні чи в просторі від переміщення чогось. Замітати сліди. •• Іти/ по гаря/чих сліда/х робити щось, не гаючи часу, відразу після… … Український тлумачний словник